Безодня

Автор: Влад Сорд

Жанр: Стімпанк Магічний реалізм Альтернативна проза

Обкладинка: Тверда матова

Сторінок: 192

Рік видання: 2019

Тип: Паперова книга

Ціна: 160 грн

Опис книги:

«Безодня» — це збірка неймовірних і водночас на диво чесних історій, привезених автором з війни, побаченої на власні очі й прожитої впродовж чотирьох років у польових окопах, на закинутій шахті, у лісах, що повсякчас прострілюються. Тут немає героїзації «своїх» чи демонізації «чужих», це просто війна, котра випала на долю нашому поколінню. А війна не добирає слів та не шкодує куль, війна триває, як і кожна з цих історій, що, проростаючи з реальності, набувають химерних метафізичних сенсів у подобі Чорного Бога й первісного жаху, який завжди чатує на нас поза межами часу й простору.

18+   

 

Рецензії

  • 04 Dec 2019 в 23:18
    GreenFX #

    Якщо довго дивитися у Безодню,
    Безодня починає дивитися у тебе.
    Ф. Ніцше

    Як зрозуміло уже з анотації «Безодні» - це книга про війну. Написана вона Владом Сордом - добровольцем, який сам провів чотири роки у зоні бойових дій у складі добровольчих батальйонів, був активним учасником Революції Гідності. А на додачу цей боєць є письменником, поетом, та співзасновником вінницького видавництва «Дім Химер». Тож у кваліфікованості автора та його досвіду подій, які він описує, сумніватися не доводиться.
    Але, попри те, що останніми роками з’явилося чимало книг, які розповідають про події російсько-української війни, «Безодня» від них дуже відрізняється. Це збірка різних оповідань, які на перший погляд нічим не пов’язані між собою. Але при детальнішому розгляді ми бачимо, що усі розповіді об’єднанні одним спільним фактором, саме тим, який і робить цю збірку особливою – наявністю незримого Чорного Бога. І саме його «тотем» ми бачимо на обкладинці книги – частково зруйнований копер над шахтою «Бутівка».
    Перша розповідь починається саме з цієї локації і знайомить нас з загальним характером людей, які тут воюють, з їхніми внутрішніми відносинами та з Чорним Богом. Саме у першому оповідання Чорний Бог отримує свою першу жертву та виказує свою прихильність до українських воїнів. І в кожному подальшому оповіданні кількість цих жертв збільшується, а заразом збільшується і сила української армії. Останні два оповідання, це логічний розвиток цієї містичної підтримки – коли Чорний Бог насичується, а українська армія стає непереможною. Саме на цих двох оповіданнях у збірку потужно вривається фантастика у вигляді ігрового «Вархаммера». І саме ось ця міфологічна, містична та страшна складова робить «Безодню» особливою, хоча її, за словами автора, тут усього десять відсотків.
    Дев’яносто відсотків реальної складової також вражають, адже усі події, описані у цій книзі, є абсолютно реальними. Це не художня вигадка, не спроба облагородити «наших» та очорнити «чужих», тут немає інтелігентної літературної мови у персонажів. Реальність у «Безодні» саме така, якою вона є – страшна, брудна, місцями підла, місцями героїчна. Тут «наші» розмовляють таким самим суржиком чи російською мовою, як воно буває і насправді. А «чужі» не виступають демонами, якими нам їх часто зображають, це просто вороги, але з такої самої крові та плоті. Саме через це дуже швидко адаптуєшся до мови персонажів, до їхніх світоглядів та переживань, починаєш їх розуміти та співчувати, адже вони так схожі на нас та людей, що нас оточують.
    У деяких з цих історій Влад Сорд брав участь безпосередньо (ви впізнаєте його або за описами, або за позивним), деякі збирав від своїх побратимів та записував ще будучи на передовій. Але у реальності описаного ви можете навіть не сумніватися. Особливо проникаєшся атмосферою коли дізнаєшся, що усі персонажі описані у «Безодні» - реальні. І, як зазначає сам автор, більшість із них досі живі. Можливо, що когось з описаних персонажів ви знаєте особисто, тоді ви точно зрозумієте про що я кажу.
    І попри те, що оповідання у цій книзі є реалістичними, місцями аж занадто (на цьому моменті усім слабкодухим варто відкласти «Безодню» та взяти почитати щось менш кровожерливе), ця збірка виконує дуже важливу функцію. Вона розповідає усім мешканцям країни про війну без прикрас. Я б навіть сказав, що ця книга написана громадянином України, який побачив війну на власні очі і прозрів (досить іронічно, адже сам Сорд на війні через поранення зір дуже пошкодив) для інших громадян України, які поки що не бачать або свідомо заплющують очі і не хочуть бачити того, що частина країни охоплена війною. Але «Безодня» з цією задачею справляється повністю. І після останньої сторінки ти замислюєшся над щойно прочитаним та починаєш його осмислювати.
    Загалом, Владу Сорду вдалося зробити дуже важливу річ та написати те, що до нього в Україні ніхто не писав. Він зміг донести реалії війни до кожного громадянина України настільки зрозуміло, що далі вже немає куди. І на додачу він створив сучасну українську військову міфологію. Адже Чорний Бог – це вигадка лише для нас. Для наших бійців на передовій він цілком реальний і збирає свої криваві жнива він також реально і щоденно, як і описано у книзі. Тому я візьму сміливість сказати, що Сорд – це новий український Лавкрафт. А його Чорний Бог нічим не поступається хтонічним Ктулгу, Дагону, Йог-Сототу та іншим.

Автор: Влад Сорд

Назва: «Безодня»

Видавництво: Дім Химер

Мова видання: Українська

Рік видання: 2019

Тип: Паперова книга

ISBN: 978-617-7842-04-9

Штрих-код: 9786177842049

Обкладинка: Тверда матова

Кількість сторінок: 192

Жанр: Стімпанк Магічний реалізм Альтернативна проза

Передмова: Євген Лір