Видавництво Дім Химер цьогоріч зустрічатиме своїх читачів у секції «Художня література», наш новий стенд — D 3.24 (нарешті поряд із видавництвом Жупанського))

До направду довгоочікуваного Книжкового Арсеналу підготували не лише книжкові новинки, а й індивідуальний дизайн стенду — компанія FUTUFU створила для Дому Химер крафтову забудову зі стильних та ергономічних меблів з екологічного картону:

Ці меблі комфортні у використанні, не містять шкідливих речовин, алергенів, а згодом — підлягають вторинній переробці, що дозволяє (на втіху видавничим котам) зберегти ліси. І водночас еко-картон міцний та надійний: стільці витримують навантаження 200-250 кг, книжкові полиці — до 150 кг. 

Шукайте химерний еко-стенд 23-27 червня в Києві на Арсеналі — завдяки вільному плануванню простору можна зайти досередини, присісти, щоб перепочити, гарненько роздивитися книжки. І, звісно ж, не пропустіть перші «живі» презентації новодруків за участі наших авторів:  

+ + +

24 червня (четвер) 15:00 – 15:45, зал Папір

Містифікації в літературі: химерний нон-фікшн та художні історії

Учасники: Євген Лір, Кшися Федорович, Ната Фріден, Влад Сорд

Організатор: Дім Химер

Як побудувати сетинґ захопливого роману? Євген Лір та Кшися Федорович — автори спекулятивної енциклопедії «Книга вигаданих неістот» — розкажуть, яким чином міфопростір Неістот увійшов до їхніх сольних романів «Степовий бог» і «Все золото твоїх снів». Або ж вийшов звідти, хтозна?

Усі три видання будуть уперше презентовані на Книжковому Арсеналі та зокрема «наживо» для читацької аудиторії:  

«Книга вигаданих неістот» — перше видання «химерного non-fiction». Оповідачі Євген Лір та Кшися Федорович пропонують читачам дослідження дивовижних створінь, що мешкають у незбагненному Краю Снів. Потрапити туди можна різними шляхами, але найпоширенішим є шлях онейронавтів: «провалитися» крізь звичайний сон у незнані, чужі для людини землі. Що приховує шелестіння золотої трави та чому сам лише погляд на неї викликає нестримну жагу повернутись додому і розчинитися? Як урятуватися від заперечника, здатного нищити будь-яку сутність однією думкою? Скільки облич має Хассара? Як відрізнити будинок зі свідомістю від духу місця? Відповіді на ці питання дає «Книга вигаданих неістот» — ілюстрований довідник з міфопросторів, підсвідомо знайомих кожному з нас.

«Степовий бог»: Хассара — це слово звучить, наче пісок, що скреготить на зубах. Безмежна руйнівна сила, яка існувала задовго до появи людства, знов прокидається серед порожніх степів. Та що про це може знати Сергій — чотирнадцятирічний хлопець, що волею випадку познайомився з дивакуватим відлюдником? Чи стане йому розуму лишитися осторонь, чи встоїть він перед спокусою рушити за спалахами химерного світла, що тут і там проймає Запропади-місто? І чи втримає Кам’яна Вежа натиск Великого Ніщо? Усі відповіді — в серці Степового бога.

«Усе золото твоїх снів»: Після зникнення своєї подруги Марти Фауст знаходить в її помешканні щоденник снів. Марта писала, що уві сні потрапляє в одні й ті самі місця, де її переслідують димні пси. Останній запис — про жахіття, що прийшло зі снів та оселилося в її будинку. Фауст накладає описані Мартою місця на мапу міста і знаходить точку перетину. Так він потрапляє у Край Снів — потойбіччя, де Неістоти сусідять із сутностями, залежними від колективної пам’яті людей, і де втрачаються всі спогади, зостається лише найважливіше… Тут блукають загиблі друзі Фауста, і саме сюди потрапила Марта — от тільки хто вона насправді? Чи потребує дівчина, оточена Золотими Просторами й кордонними псами, його допомоги? Зрештою, кожен знаходить власні відповіді, або залишається тут назавжди.

+ + +

25 червня (п’ятниця) 13:30 – 14:15, зал Епілог

Українська антиутопія: коли вигадка стає реальністю

Учасники: Вікторія Гранецька, Влад Сорд, Альона Сіліна

Організатор: Дім Химер

На прикладі першої частини антиутопії «Діти Магдалини» представимо альтернативний світ недалекого майбутнього в автентичних українських локаціях з українськими героями, де міфічні «трансплантації свідомості» стали реальністю й порятунком людства. Це — світ усемогутньої медичної корпорації «ТІЛО™», що дарує обраним вічне життя шляхом завантаження їхніх душ у молоді тіла. Світ, у котрому ви щасливі й омолоджені за прийнятну ціну, або ж — упосліджені боржники системи, відтак — постачальники біоматеріалу для корпорації.

Розпочинаємо романну дилогію «Діти Магдалини» із сувенірно-подарункового перевидання бестселера Вікторії Гранецької «ТІЛО™» в розширеній авторській редакції з бестіарієм та епілогом (для перевидання змінено фінал), а також у новому художному оформленні від Влада Сорда. Адже невдовзі у «Домі Химер» — друга книга на продовження історії.

+ + +

25 червня (п’ятниця) 14:30 – 15:15, Вулична сцена

Поезія проти репресій: від Розстріляного Відродження до «Тюремної пісні» наших днів

Учасники: Євген Лір, Олена Герасим’юк, Влад Сорд

Організатор: Дім Химер

Спецпрограма «Поезія ізоляції»

Авторські поетичні читання з подальшою тематичною дискусією про природу, витоки і наслідки політичних репресій у контексті двох актуальних видань: антології темної поезії Розстріляного Відродження «Пісні тіней і порожнечі» (видавництво «Дім Химер») та збірки військово-патріотичної поезії «Тюремної пісні» (видавництво «Люта справа») за участі авторів.

У поетичній антології «Пісні тіней і порожнечі» письменник, перекладач та дослідник темної літератури Євген Лір пропонує новий погляд на наші 20-ті — оптику мороку, містики і згуби. Ця книга окреслює якщо не канон української постготичної лірики, то принаймні місце, де такий канон міг би утворитись. Євген Плужник, Михайль Семенко, Павло Филипович, Богдан-Ігор Антонич, Олена Теліга та інші поети зазвучать по-новому, а нариси Ліра щодо стилістики, діалектики та їхніх спільних авторських рис допоможуть скласти загальне уявлення про макабричний бік Розстріляного Відродження. Деякі тексти опубліковані вперше за часів Незалежності. Портрети митців для книги створила ілюстраторка Ната Фріден, художнє оформлення подарункового видання виконав дизайнер Влад Сорд.  

«Тюремна пісня»  — друга поетична книжка Олени Герасим’юк — авторки «Розстрільного календаря», волонтерки, парамедика добровольчого батальйону «Госпітальєри». В основі збірки — вже знана однойменна поема, представлена у форматі театрального перформансу 2016 року в підвалі Мистецького Арсеналу, вперше відкритому для цієї події. «Тюремна пісня» Герасим’юк екстремальна і схожа на гарячий шмат правди, сповнена вогню, дзвонів та пахощів в'язниці, що зрештою позиціонує поняття «тюрма» як стан національної свідомості, де з вуст героїв — військових бранців  — лунають згадки про Майдан, автозаки та Лук’янівське СІЗО. Книга увійшла до короткого списку Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка 2021 року.

+ + +

27 червня (неділя) 13:30 – 14:15, Кінозал

Дискусія «Залізна завіса без тоталітаризму»

Учасники: Марина Гримич, Наталія Довгопол, Вікторія Гранецька, Альона Сіліна

Організатор: Зоряна фортеця

Спецпрограма з фантастики «Світ без мрій?»

Від фантастичної літератури очікують не тільки візій майбутнього, а й певних картин соціального розвитку. Історично склалося, що довгий час вона відповідала цим очікуванням. Описи коливались від оптимізму до скепсису, від мрій про щасливе майбутнє людства, якому все до снаги — підкорити далекі зорі, подолати хвороби і ворожнечу, до картин занепаду та руйнації суспільства, панування зловісних корпорацій і тоталітарних культів.

Ці коливання майже завжди відповідають настроям, що панують у світі. Події останніх років поставили фантастів перед дилемою: відображати оптимізм, що панує в царині високих технологій та наукового прогресу, чи зосередитися на песимістичних настроях, які спричинила пандемія та супутні соціальні обмеження. Яким буде наш майбутній світ? Ми побачимо колонії на Марсі, які побудують мрійники на кшталт Маска, чи страшний тоталітаризм із обмеженням свобод і економічним занепадом?

Українські письменники, науковці та суспільні діячі зустрінуться у діалозі про складні питання, які піднімаються у творах фантастів. Ми зосередимося на декількох темах, які особливо яскраво ілюструють розрив між оптимізмом науковців і скептицизмом широких верств населення після подій 2020 року: плюси та мінуси онлайн-спілкування, наукові сценарії подолання епідемій, які так і не справдилися, соціальні обмеження та добровільні «залізні завіси» як передвісники обмеження свобод, а також втрачена здатність мріяти й будувати плани в умовах невизначеності. Хто з учасників оптиміст, а хто скептик, вирішать для себе гості фестивалю.