Щойно лиш вийшли друком Усі їхні демони, як одразу увірвалися до читацьких сердець. Видавничих котів завалило лавиною відгуків — схвальних та схвильованих, але коти взяли себе в лапки і зібрали все на одній сторінці. Котам так зручніше, бо фейсбук не завжди дає затегати читачів, а нам це дуже важливо. Як вам, до речі, такі добірки відгуків? Няв!
«Сміливо можу зарахувати цю книгу до психологічного трилеру, хоча дуже хотілося би, щоб такі ситуації були тільки на сторінках фантастичних книг.»
Трагедія цієї книги, якраз в її жахливій реалії буденності. В нашій жорстокості та байдужості. Ми мовчимо й не бачимо, що робиться за нашим порогом, навіть якщо там сварки, навіть якщо там вбивають. Нас відштовхує фраза "не твоє діло" та "для цього є спеціальні органи", проте ніхто не звертається в них, щоб захистити дитину. Хочу щиро подякувати Поліні, що піднімає такі теми, показує всю їж гидоту і жах. Змушує нас задуматися, відкрити очі і серце для тих хто потребує. Це насправді одна з найглибших книг що я читала, на одному рівні з "Хлопчиком в смугастій піжамі" Бойна та "Дорогою" Кормака. Моя оцінка 10 з 5.
«Ніколи не могла б подумати,що трилер може бути таким глибинним.»
Вже на 37 сторінці були сльози на очах. Автор так старанно поділився з читачем своїми переживаннями стосовно соціальних проблем! Кожен знайде у книзі щось своє, щось до болю близьке. Я про право вибору. Адже як багато речей залежить від нас і наших вчинків.
Кожного героя автор розкрила гарно і детально. Сподобалось, що кожний розділ - думки і життя певного героя. Також приглянувся фінал. Він так і волає, що не скрізь може бути happy end, але якщо постаратись...
Боріться зі своїми демонами, не дайте їм перемогти!
«Чужа родина – темний ліс. Але що робити, якщо там з’явилися чудовиська, адже рано чи пізно вони покинуть свої хащі і демони вийдуть з квартири.»
Як часто ми чуємо крики за стіною. Або пришвидшуємо ходу, щоб проминути якусь квартиру в будинку. Бо ж там, за зачиненими дверима відбувається щось страшне. І це не вписується у нашу світлу та радісну реакцію.
⠀
Мозок взагалі дивна штука, так часто від виштовхує негативні емоції та зберігає в пам’яті лише хороше. Але що робити тим, в кого усе життя – темні напівтони?
⠀
Чужа родина – темний ліс. Але що робити, якщо там з’явилися чудовиська, адже рано чи пізно вони покинуть свої хащі і демони вийдуть з квартири.
⠀
60% жінок не заявляють про насилля в родині. Більшість відмовляються скаржитися на своїх кривдників. Та, коли в домі є діти, то таки варто переступити через особисті межі, аби втрутитися.
⠀
Маленька Леся – героїня нового роману Поліни Кулакової «Усі їхні демони» вміє радіти найменшому. Наприклад, що їй зробили таку собі імпровізовану кімнату. За сервантом. Але там треба сидіти тихо, особливо, коли в кімнаті гості, аби не дратувати нікого й не отримати за це на горіхи.
Дівчинка ще не знає, що таке алкоголізм. Вона не пов’язує агресію вітчима з напоєм та гулянкою. Але вона вірить у демонів. І саме вони вселяються у тата Вітю, коли він лютує. Леся дуже хоче їх позбутися, та… Що ж спроможна зробити маленька дівчинка?
⠀
А ще в неї є старший брат, який усе розуміє. І зневажає. Усіх і все, а заразом й своє життя. Він хоч і може дати відсіч вітчиму, але це допомагає лише в мить бійки. Тому й юнак безсилий.
⠀
Проте, навколо так багато дорослих, які б могли попередити лихо, яке чекає на мешканців однієї непримітної квартири в Івано-Франківську. Однак їм байдуже. Тож одного дня вони стоять собі на холоді та спостерігають, як швидка забирає тіло…
⠀
Це історія про те, що оточує нас. І те, що іноді варто втрутитися в родину, або принаймні спробувати врятувати маленьке дитя, яке навіть не усвідомлює, що з її родиною щось не так. Бо ж насправді – це все демони…
Інтерв'ю про створення Демонів
Все про книгу — обкладинка, цікавинки та все решта
Купити Усі їхні демони в онлайн крамничці Дому Химер і читати уривочок
Коментарі